https://shliahove-sr.gov.ua


Історія

Історія с-ща Шляхове Бериславського району

Село Шляхове знаходиться в північній частині від м. Берислава в степовій зоні.

В 1957 році із трьох колгоспів «8 Березня», «Вільна праця», «Інтенсивник»  утворився радгосп «Пам’ять Леніна»

На шляху до с. Юркіна (нині Урожайне) стояв колодязь – вітряк ще до Великої Вітчизняної війни. Всі перехожі користувалися водою з колодязя. Його було викопано в 1938-1939 рр.

В 1962 р. біля колодязя-вітряка почали будувати ферми для корів, пташник, свинарник. Контори колгоспів «Вільна праця», «Інтенсивник», «8 Березня» розміщувалися в невеликих будинках. Контора колгоспу «8 Березня» знаходилась по вулиці Гагаріна, колишня вулиця Лагерна.

З 1960 р. будівельна бригада почала розбудову села. Кожен рік будувалось по одній вулиці. Кращими будівельниками були: Доля Емілія Сергіївна, Федунова Валентина Василівна Драгунцова Валентина Михайлівна. Протягом 30 років незмінним керівником радгоспу «Пам’ять Леніна» був Якущенко Семен Сергійович. Була збудована зрошувальна система – 830 га, зрошувальна система закритого типу – 1000 га, комплекс по виробництву молока і м’яса, заасфальтовані вулиці (крім вул. Пушкіна та Гагаріна). В 1975 р. збудований дитсадок, гуртожиток, в 1980 р. – їдальня, в 1975 – котельня.

В 1963 році село називали 4 відділ радгоспу «Пам’ять Леніна». Контора радгоспу знаходилась в м. Бериславі. З Берислава приїжджали люди вранці на роботу, пізно ввечері поверталися додому. Біля колодязя була невелика бригада. Вночі там залишався тільки охоронник. А взимку забивали вікна та двері дошками.

На території  села було 4 бригади колгоспу «8 Березня»

Бригадир 1-ї бригади – Береговий Іван.

2-ї  бригади – Ляпко Іван

3-ї бригади – Щочка Григорій

4-ї бригади – Остапко Калістрат.

Перший керуючий 4 відділком – Гришпун Аркадій Вікторович, пізніше Давидов Володимир.

Основний напрямок села був зернове господарство, але вирощували ще й картоплю, овочеві культури, бавовну, займалися тваринництвом.

В селі проживали українці, росіяни, білоруси, литовці, чуваші, поляки, німці, комі (1 чол.), марійці, узбеки, молдовани, мордовці.

Між національностями не було ворожнечі. Майже всі розмовляли російською мовою. Вдома дорослі розмовляли своїми мовами, а в деяких сім’ях діти не знали своєї національної мови.

Жителі села одержували листи і посилки з Канади, Угорщини, Чехословаччини, Німеччини.

Листувалися з усіма областями України, з Пд. – Осетинською областю, Чуваською республікою, Естонією, Латвією, Литвою, Тургайською областю, Тюменською областю, Тульською областю, Рязанською обл., Абхазією, Аджарією, Якутією, Красноярським краєм, Краснодарським краєм, Горно-Алтайською АО, Горно-Бадахшанською АО, Адигейською АО, Чечено-Інгушською АР, Чимкентською обл., Цілиноградською обл., Чарджоуською обл., Дагестаном, Хакаською обл., Гур’євською обл., Московською, Астраханською, Джезказганською, Білорусією, Молдовою, Узбекистаном, Киргизстаном.

Вважається, що першими жителями селища були родина Лукші. Історик О. Дідик в своїх працях писав, – Отруб Лукші. Це хутір, виселок, частка, виділена кому-небудь із земель загального користування. Походить від слів от+рубати. Отруби – відходи при очистці зерна.

Перші жителі села: Цирік Василь Юрійович 1922 року народження, учасник Великої Вітчизняної війни.

Цирік Катерина Миколаївна 1926 року народження, з ними приїхали дочка Оля – 1946 р.н., дочка Наталя – 1952 р.н., син  Василь – 1955 р.н.. Сім’я переїхала з Закарпаття в грудні 1963 року. Поселилися в будиночку по вулиці Чкалова, 13. Потім будинок перебудували.  8 Березня 1987 року Василь Юрійович помер.

Чирук Микола Трохимович – 1936 року народження

Чирук Оксана Максимівна – 1934 року народження.

Приїхала сім’я в період збирання врожаю 1963 року. З ними приїхав син Віктор 1960 р.н. Жили на бригаді. Нині живуть по вулиці Леніна, 14.

Тут в них народився в 1967 році син Олександр. Микола Трохимович все життя працював трактористом, нині на заслуженому відпочинку, Оксана Максимівна працювала на різних роботах, нині також на заслуженому відпочинку (з 1989 р.).

Синевич Василь Юрійович – 1934 року народження

Синевич Софія Іванівна – 1933 року народження.

Сім’я  приїхала в село на початку 60-х років. З ними приїхала дочка Валя 1962 р.н. В 1966 році  в них народився син Володимир. Жили спочатку на бригаді, нині проживають по вулиці Бериславській, 16.

Софія Іванівна спочатку працювала на різних роботах. Потім влаштувалася дояркою, де і працювала до пенсії, нині на заслуженому відпочинку.

Василь Юрійович працював трактористом, згодом плотником на будівельному майдані.

Замула  Іван Дмитрович – 1940 року народження

Замула Надія Семенівна – 1948 року народження

Діти Андрій (1966 р.н.), Віталій (1972 р.н.), Антоніна (1974 р.н.), Анатолій, Ірина, Наталія.

Родина Стернійчуків.

Протягом 30 років незмінним  керівником радгоспу «Пам’ять Леніна» був Головченко Петро Тимофійович, директором господарства – Якущенко Семен Сергійович. Була збудована зрошувальна система – 830 га, зрошувальна система закритого типу – 1000 га., був збудований комплекс по виробництво молока і м’яса.

Культ хліба увійшов у наше життя як головний результат людської праці і основний продукт харчування. Хліб – джерело життя. Він приносить у наші сім’ї достаток і радість. І хай не міліє хлібна ріка нашого току! Почали будувати сільський тік 1974 р., а вже перше зерно з полів було завезено у 1975 р.

На зрошуваних землях вирощували овочеві культури. Селище Шляхове було одне із головних постачальників овочевих на Консервний завод в м. Берислав за часів його існування .

В 1975 році збудовано гуртожиток, котельню, 1989 році- школу на 320 учнів.

Саме тут починали тупотіти по тернистому шляху до знань не одне покоління жителів Шляхового. Дитячий ясла – сад  почали будувати у 1975, а у 1979 вже задзвеніли перші дитячі голоси.

Першого вересня 1989 року для жителів Шляхового відбулася радісна подія – відкриття нового двоповерхового будинку школи на 320 учнів

На першій святковій лінійці кращим учням Кільчу Валерію та Жданюк Марині було вручено символічний ключ від школи. Почесне право на перший дзвоник, який запрошує дітей до першого уроку, було надано учню 9 класу Сафронову Руслану и учениці 1 класу Болюх Ользі.

Першими поріг нової школи переступили першокласники: Слабко Тетяна, Яковлєва Світлана, Кульчицький Анатолій, Лисенко Микола, Смірнова Любов, Левченко Артем, Попов Олександр, Дзюба Дмитро, Дима Наталія, зі своєю першою вчителькою Засімською Євгенією Валер’янівною,

А ось і «перші ластівки» – перші випускники 1990: Саннікова Оксана, Сітко Наталія, Слабко Світлана, Варцаба Наталя, Баранцева Оксана, Бкалова О., Сафронов Руслан, Лучицький Борис, Вознюк Ярослав. Класні керівники: 5 клас – Левченко Валерій Анатолійович 9 клас – Чепурний Вадим Анатолійович

Пам’ятний знак створено та встановлено на території школи на кошти та силами педагогічного і учнівського колективів у 1995 році.

Все починається з сільської ради: реєстрація шлюбу, новонароджених, отримання документів, довідок підписання угод тощо

Значної для села історичної подією є створення на території Бериславського району Шляхівської сільської Ради з центром у селі Шляхове, будівництво соціально-культурного комплексу 1992 р.. Бериславська районна Рада народних депутатів подала клопотання до Херсонської обласної ради про створення Шляхівської сільської Ради у відповідності із статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування». Херсонська обласна Рада народних депутатів прийняла рішення № 204 від 28.10.97 р. на ХV сесії двадцять другого скликання про зміни в територіально-адміністративному поділі Бериславського району, вирішила створити на території Бериславського району Шляхівську сільську Раду з центром у селі Шляхове. Фінансування створеної Шляхівської сільської Ради проводиться в межах, передбачених у бюджеті Бериславського району на утримання органів державної влади і управління. Головою обласної ради на той час був В. М Третьяков. Сільська Рада розпочала свою роботу 9 квітня 1998 р. у приміщенні соціально-культурного комплексу. В тому приміщенні соціально- культурного комплексу працювала перукарня, басейн, сауна, масажний кабінет

«Без води і не туди, і не сюди», з цим девізом працюють комунальники Шляхового вже більше 10 років.

З 2005 року було розпочато будівництво газопроводу села, на сьогоднішній день підключено більше 200 будинків. Село в 2011 році було визнаним кращим в районі і області та посіло І місце.

Християнська мораль передбачає формування в кожної людини моральних оцінок з позиції добра і справедливості і все більше жителів села повертаються до церкви, яка була відкрита у 2006році.

В ранкову годину останньої п`ятниці квітня вперше прийшли в дитячий садок п`ятнадцять святково вбраних, схвильованих, радісних діточок 2007-2008 року народження! Разом з усіма, піднявшись сходинками на другий поверх, під оплески присутніх, головні посадові особи Бериславщини перерізали червону стрічку, відкриваючи першу додаткову групу. Сьогодні 60 дітей різного віку мають можливість отримати дошкільну освіту

У квітні 2012 р. встановлений при в’їзді в с. Шляхове громадою села та сільським головою Долею В. Г.

На території с-ща Шляхове працює 5 продуктових і 2 промислові крамниці.